Задивилася осінь так журно В сиві води холодних ставків Крізь прозорі офорти ажурів На пергаментах білих пісків Мармурові, тендітні берези Тануть воском церковних свічок Легко дихати при їх оберезі На амвонах священних річок Пані осене, геть сумувати, Зодягніться в ошатне вбрання Час приходить весь люд чарувати, Що торує свій шлях навмання Люботин, 2014 рік
Коментарі
Дописати коментар